Постаті. Лев Ребет та Омелян Коваль (Фото+опис) | Телерадіокомпанія "ВЕЖА"
На Прикарпатті вчителька фізкультури відгамселила ученицю Обласна міграційна служба передає низку функцій місцевим органам влади (ВІДЕО) У Міжнародний день театру іванофранківські актори планують здивувати глядачів незвичною постановкою (ВІДЕО) У кожному приміському селі буде дитячий садочок (ВІДЕО) Вперше в Івано-Франківську відбуваються міжнародні відкриті змагання з фігурного катання (ФОТО) Завершилася реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні (ВІДЕО) В рамках акції “Чистий четвер” міський голова Руслан Марцінків та керівник комунального Департаменту Михайло Смушак проінспектували ранковий благоустрій Івано-Франківська (ВІДЕО) Журі “Тріумфу” має намір назвати лідерів економічного розвитку Івано-Франківську (ВІДЕО) Чимало іноземців потрапляють на Прикарпаття каналами нелегальної переправи мігрантів (ВІДЕО) В Івано-Франківському національному медичному університеті провели кастинг серед студентів-медиків для нового вокального шоу «Голос ІФНМУ» В Івано-Франківській мерії визначили переможців програми розвитку місцевого самоврядування Ми варті того, щоб бути дебютантами організації проекту «Креативна Європа» В Івано-Франківську відбувся Всеукраїнський технічний семінар з таеквон-до В Івано-Франківську презентували книгу «Національний реєстр рекордів України 2016» В Івано-Франківській мерії визначили переможців програми розвитку місцевого самоврядування
Головна / Культура / В Івано-Франківській мерії визначили переможців програми розвитку місцевого самоврядування
Постаті. Лев Ребет та Омелян Коваль (Фото+опис)

Постаті. Лев Ребет та Омелян Коваль (Фото+опис)

x_24345c82
x_cda1d7ef
Ребет Лев-Роман Михайлович (3.03.1912 р. м. Стрий Львівської обл., — 12.10.1957 р., Мюнхен). Псевдоніми: «Кіл», «Кліщ», «Левко», «Лисий», «Стар».
Ігор Бігун
З сім’ї поштового урядовця. Закінчив Стрийську гімназію (1930), студент юридичного ф-ту Львівського ун-ту (1930—1938). Член Пласту – 5 курінь ім. кн. Ярослава Осмомисла (Стрий). Член УВО (1927), ОУН (1929). Повітовий провідник ОУН Стрийщини (1930—1932), окружний провідник ОУН Стрийщини (1933, 1935). Провідник КЕ ОУН у Західній Україні (1935–02.1939). Виступав за обмеження бойових акцій після арешту крайового провідника С.Бандери, щоб уникнути повальних арештів, через що мав конфлікти з іншими членами КЕ. Політв’язень польських тюрем (1939). Одружений з Дарією Цісик (кін. 1939). Учасник Другого ВЗ ОУН у Кракові (31.03. – 3.04.1941).

30.06.1941 р. – Лев Ребет призначений заступником Голови УДП Після арешту Стецька 9 липня Ребет упродовж чотирьох неповних днів – до власного арешту 12 липня – виконує обов’язки голови українського уряду. З 15.09.1941 до жовтня 1944 р. – в’язень тюрми гестапо в Краков і концтабору Аушвіц, табірний № 57368.

У 1945-1948 рр. – головний суддя Закордонних частин ОУН, з 1948 р. – один із керівників, голова політичної ради Закордонних частин ОУН. Виключений із ЗЧ ОУН на 2-й Надзвичайній конференції (серпень 1948). 1949 р. – захищає докторську дисертацію на тему “Держава і нація”. Співпрацював із газетами «Українська трибуна», «Час», «Сучасна Україна». Член НТШ. З 1950 р. – член ЗП УГВР та Голова Ради референтів.
28.12.1953 р. Ребет, Матла і Бандера підписали спільний документ під назвою «План і деякі уточнення до діяльності тимчасовго керівництва ОУН», що визначав постанови Третього НВЗ обов’язковими для всієї ОУН. Однак і на цій платформі не вдалося досягти порозуміння. 11.02.1954 р. від імені Тимчасового керівництва ЗЧ ОУН з’явилася «Інформація для членів ОУН за кордоном» за підписами Л.Ребета і З.Матли, де С.Бандера звинувачувався розкольництві і підривній роботі. З 1954 р. разом із Зиновієм Матлою очолює альтернативний провід ЗЧ ОУН, із 25.12.1956 р. – ОУН (за кордоном). Доцент (1952)., професор (1954) Українського вільного університету. Головний редактор журналу «Український самостійник» (1955—1957).

Автор багатьох праць із теорії та історії української нації, соціології, права, зокрема, “Теорія нації”, “Держава і нація”, “Формування української нації” (1951), “Світла і тіні ОУН” (1954), “Походження українців, росіян та білорусів у світлі сучасних совєтських теорій”.

Убитий у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським.

Похований на цвинтарі “Вальдфрідхоф”. 30.10.2010 року за сприяння Львівської міськради прах Лева і Дарії Ребетів був перепохований на Личаківському кладовищі

Л-ра:
1.Життя і діяльність Степана Бандери – документи і матеріали/упор. М.Посівнич. – Тернопіль, 2008. – 421—22.
2.Кентій А. Збройний чин українських націоналістів. – Т.2. – Київ, 2008. – с.369
3.Лиховій Д., Шовкун Л. Лев Ребет – демократ в ОУН і перша жертва (КГБhttp://www.istpravda.com.ua/digest/2011/10/12/58949/)
4.Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920—1939 рр. – Київ, 2007. – с. 797

 

5HVDznlFJ2Y
Омелян Коваль (нар. 24.02.1920 р. с. Рахиня, Долинського р-ну Івано-Франківської обл.). Псевдо: «Дем’ян»
Член ОУН з 1938 р., працівник повітового проводу Долинщини (станом на 1941 р.). Органiзатор молодi. 1.07.1941 р. керував проголошенням Акту відновлення Української держави в м. Долина. Незабаром після цього був ув’язнений гестапо і утримувався в тюрмі на вул. Лонцького, згод у в’язниці Монтелюпіх у Кракові. У липні 1942 р. відправлений до концтабору Аушвіц (в тому етапі було 24 бандерівці, зокрема: С.Ленкавський, В.Бандера, О.Бандера, Ю.Савицький, П.Мірчук) . Член редакцiї табiрних журналiв.

6.05.1945 р. звiльнений американцями з табору Ебензеє (колишній філіал табору Маутхаузен, куди були переведені в’язні Аушвіца у середині квітня 1944 р.). Член Ліги українських політвязнів (Мюнхен), Управи студентської громади (Регенсбург), Спілки української молоді (1946 р.) Переїхав до Бельгiї. Магістр Любенського університету в Бельгії.

Спiворганiзатор Спiлки української молодi в Бельгiї, член, у 1951-59 рр. – голова Крайової Управи СУМ. У 1952 р. – перший заступник Голови Центральної Управи СУМ, референт зовнішніх зв’язкiв. У 1958-78 рр. – Голова ЦУ СУМ, до 1983 р. очолював центральну виховну Раду СУМ. У 1964 р. створив видавництво у Брюсселі, придбав друкарню і перевів туди журнали для дітей і юнацтва «Крилаті» (виходив в Америці) і «Авангард» (виходив у Лондоні). У 1976-79 рр. викладав на курсах українознавства при Українському вільному університеті (Мюнхен). Член Ради директорів Світового конгресу українців, один з президентів Європейського конгресу українців.
Опрацював “Правильник Юнацтва СУМ”, “Правильник Дружинникiв СУМ”. Учень i послiдовник українського педагога Г.Ващенка. Спiльно випустили книжку “Виховний iдеал”. Учасник двох свiтових форумiв українцiв в Києвi, створення політичної партії Конгресу українських націоналістів. Один із засновників Педагогічного товариства ім. Г.Ващенка в Україні (1995 р.). Член Проводу ОУН (б). Голова Українського Допомогового Комiтету (Бельгiя). Вiд 1997 р. – громадянин України. Автор споминів “У катакомбах Аушвіца”.

24.08.2012 р. під час Урочистих зборів Львівської міської ради отримав нагороду “Почесний знак святого Юрія”.

Л-ра:
1.http://oun-upa.org.ua/encyclopaedia/k.html
2.http://bojky.wordpress.com/2011/02/12/курінь-перейшов-ріку-с..
3. Богдана Пилипчук та Омелян Коваль отримали нагороди «Почесний знак святого Юрія» (http://territoryterror.org.ua/uk/museum/news/details/..)
4.Музиченко Я. «Я бачив, як гинув Василь Бандера…»//Україна молода. – Номер 180 за 29.09.2005 (http://www.umoloda.kiev.ua/number/520/163/18812/)
5. Стецько В. Історія Спілки Української Молоді (http://cym.org.ua/about-us/71)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top