На другий Свят-вечір на Буковині ворожили | Телерадіокомпанія "ВЕЖА"
На Прикарпатті вчителька фізкультури відгамселила ученицю Обласна міграційна служба передає низку функцій місцевим органам влади (ВІДЕО) У Міжнародний день театру іванофранківські актори планують здивувати глядачів незвичною постановкою (ВІДЕО) У кожному приміському селі буде дитячий садочок (ВІДЕО) Вперше в Івано-Франківську відбуваються міжнародні відкриті змагання з фігурного катання (ФОТО) Завершилася реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні (ВІДЕО) В рамках акції “Чистий четвер” міський голова Руслан Марцінків та керівник комунального Департаменту Михайло Смушак проінспектували ранковий благоустрій Івано-Франківська (ВІДЕО) Журі “Тріумфу” має намір назвати лідерів економічного розвитку Івано-Франківську (ВІДЕО) Чимало іноземців потрапляють на Прикарпаття каналами нелегальної переправи мігрантів (ВІДЕО) В Івано-Франківському національному медичному університеті провели кастинг серед студентів-медиків для нового вокального шоу «Голос ІФНМУ» В Івано-Франківській мерії визначили переможців програми розвитку місцевого самоврядування Ми варті того, щоб бути дебютантами організації проекту «Креативна Європа» В Івано-Франківську відбувся Всеукраїнський технічний семінар з таеквон-до В Івано-Франківську презентували книгу «Національний реєстр рекордів України 2016» В Івано-Франківській мерії визначили переможців програми розвитку місцевого самоврядування
Головна / Культура / В Івано-Франківській мерії визначили переможців програми розвитку місцевого самоврядування
На другий Свят-вечір на Буковині ворожили

На другий Свят-вечір на Буковині ворожили

Обряди проводили, аби дізнатися, яким буде врожай та чи збереться родина через рік у повному складі

Другий Свят-вечір на Буковині святкували більш скромно, аніж перед Різдвом. Проте цей день супроводжувався ворожбою та спробами дізнатися, чого ж чекати від нового року: яким буде врожай, чи всі проживуть майбутній рік, якою буде погода. Наступного ж дня наставав час розваги та маланкування.

– Другому Святому вечору приділяли значну увагу. До нього готувалися заздалегідь. Цієї традиції дотримувалася найбільше православна частина населення. В основному, це українці та східні романці, тобто румуни і молдовани, – розповідає Іван Воротняк. – Відрізнялося це свято від Різдва та першого Свят-вечора тим, що страви були скоромними. Кутю готували на молоці з додаванням відповідних інгредієнтів, а також готували пироги або вареники з різною начинкою. Інші страви залежали від достатку господарів. На пирогах, як і на Андрія, дівчата ворожили на свою долю. Дівчата збиралися, ставили пироги і впускали голодного кота, чий перший з’їсть, тій і судилося вийти заміж. Цей звичай і досі пам’ятають жителі гуцульської частини Буковини.

Ворожили на добробут

Визначальним для цього свята є його аграрна чи господарська спрямованість. Оскільки селяни в цей час не працювали фізично, все одно їхня увага була спрямована на забезпечення матеріального добробуту та гарного врожаю. Це намагалися забезпечити за допомогою виконання певних обрядів. Наприклад, гуцули намагалися визначити, які місяці будуть більш вологими, а які більш засушливими. Для цього нарізали дванадцять шматків цибулі за кількістю місяців. Потім спостерігали, де залишиться найменше вологи, той місяць буде найбільш сухим, і навпаки, де вологи було найбільше, ті місяці мали бути найбільш дощовими.

Також визначали, на які фрукти буде врожай. Для цього насипали в пригорщу різних фруктів, потім спалювали шматок букового дерева, вугілля клали зверху цієї купки фруктів і по тому, який фрукт на скільки згорів, визначали, яким буде врожай. Якщо фрукт менше згорів, то меншим буде його врожай.

Казали, що у цей особливий вечір худоба може говорити. Після вечері господар брав за стола трохи страв і йшов до худоби. Вважалося, що її треба задобрити, адже в цей вечір сам Господь спускається на землю, аби подивитися як господар стежить за господарством та обійстям. Цей звичай продиктований практичними обставинами. Оскільки у селян тоді статок був  – це їхня худоба.

Хлопчики цього вечора ходили колядувати і носили з собою так звані бички, тобто дерев’яні фігурки, за допомогою яких так само вгадували долю на наступний рік.

Шукали гроші, що горять

Також вважали, що на Свят-вечір горять закопані гроші. Шукачі скарбів вірили, що над закопаним скарбом буде сяйво і таким чином можна їх побачити.

Тріски віщували, хто скільки проживе

Аби дізнатися, чи доживе сім’я в повному складі до наступного року робили спеціальний обряд. Цей ритуал описують буковинські етнографи кінця ХІХ-початку ХХ століття. В миску набирали попіл і посередині проводили глибоку борозну. В попіл ставили кількість трісок по кількості членів родини  і запалювали. Потім дивилися, куди тріска впаде. Чия тріска впаде у борозну, котра асоціювалася з могилою, та людина не доживе до наступного року. Людей це завжди цікавило і хвилювало, й досі нічого не змінилося. Адже і сьогодні чимало людей звертається до різних екстрасенсів  та провидців.

Наступного дня всіх розважала маланка

Багато цікавого відбувалося наступного дня. Адже того дня маланкували. Є не менше шести трактувань, що ж таке маланка. Його трактували і як, власне, маску, і як сам персонаж, і ще давали цілу низку визначень. Достеменно невідомо,  й звідки походить цей обряд і з якого часу. Власне, один із провідних українських етнографів Олександр Курочкін робив спроби з’ясувати походження цього обряду ще від язичницького культу  богині Мокоші. Але сказати достеменно звідки виник цей обряд, важко. Та з впевнено можна сказати, що цей обряд, побутував на Буковині у ХІХ  – на початку ХХ століття і зберігся донині.

Цікавим історичним фактом є те, що наприклад, до розвитку Вашковецької Маланки була причетна реальна історична особа – пан-власник того села – Роман Фрайтак, котрий любив такі карнавальні дійства і з його ініціативи напевно там почали маланкувати. Він організовував своєрідний конкурс маланкарів і краща ватага отримувала нагороду.

Персонажів Маланки ділили на чистих і нечистих

Виділяють так званих чистих і нечистих персонажів Маланки. До чистих належали ті, котрі маланкують без масок і їх вирізняє охайний вигляд і так би мовити пристойна поведінка. До них, як водиться, причисляли Козака, Улана, Турка, Генерала, а іноді й саму Маланку. Хоча цей персонаж був надзвичайно колоритним, а його образ діаметрально-протилежним. Її асоціювали як із господинею, так і навпаки, наділяли негативними ознаками. Нечисті персонажі були втіленням нечистої сили і мали зв’язок з дохристиянським періодом. До таких персонажів належить Коза, яка за деякими віруваннями була втіленням чорта, Ведмідь, Кінь, Чорт. У селі Купка, наприклад, поділяли персонажів на білих і чорних.

Вважали, що день маланкування був часом активізації нечистої сили, а тому всяко намагалися захистити себе і худобу від неї. Часником змазували замки і натирали шкуру худоби.

Маланкували лише чоловіки

Маланкували виключно чоловіки. Пояснити, чому це так, можна, проводячи паралель з античним театром, в якому так само всі ролі виконували чоловіки. Також грала роль так звана магія першого новорічного ранку та традиція полазника. Адже вірили, що якщо першим в дім зайде хлопець, то в хаті буде добробут. Готувалися до Маланки з кінця грудня. Головним був калфа, він стежив за підготовкою.

Підбирали персонажів та тих, хто їх гратиме, за зовнішністю та характером. Наприклад,  на роль Маланки обирали парубка тендітної статури, який би був схожий на дівчину. Зрозуміло, що на роль ведмедя міг претендувати кремезний хлопець. На роль Чорта – парубок невисокого зросту, говіркий та меткий. Журавлем міг стати парубок худий та високий.

Готуватися до Маланки збиралися у калфи, чи на роздоріжжі. Хоча була й традиція, коли готувалися у хаті, де є дівчина.

Маланка не минала й без сутичок

Маршрут, яким рухалися маланкарі визначав калфа і він стежив за ладом. Інколи сутички ватаг маланок завершувалися бійками, а то й смертями. Проте, навіть якщо й визначали вбивцю, його не переслідували, вважали що так мало статися.

Попри все, маланкарі дотримувалися певної культури. Вони завжди запитували дозволу колядувати. А вже господар визначав, чи впускати маланку в хату, чи хай маланкують надворі. Себто у всьому був порядок і такт.

Уляна ДЕЛІКАТНА

Як ворожили дівчата на другий Свят-вечір

1. Окличка

Дівчина увечері або вночі виходить з будинку і у першого ж стрічного чоловіка питає: «Як ваше ім’я?» і уважно роздивляється незнайомця. Вважається, що майбутній жених матиме те ж ім’я і ту ж красу, що і опитаний.

2. Підслуховування

Той, що ворожить, йде під чужі вікна і підслуховує будь-яку розмову. Залежно від того, хто говорив: молодий або старий; тверезий або п’яний, і чи була розмова веселою або неприємною, той, що ворожить передрікає собі чоловіка молодого або старого; непитущого або п’яницю, і життя веселе і безтурботне, або важке і неприємне.

3. Ворожіння з яйцем

Беруть стакан, наповнений чистою водою. Розбивають яйце, і білок обережно виливають у воду. Дають небагато постояти, а потім по розташуванню білка у воді судять про майбутнє. Хтось побачить чудовий замок, хтось — людину, а хтось і труна.

4. Ворожіння під вікном

Дівчина, що опівночі ворожить, сідає біля вікна і примовляє: «Суджений, ряджений! Проїжджай мимо вікна!» Якщо дівчина почує, що мимо хтось проїхав шумно, з криком і свистом, то її чекає веселе і щасливе життя.

5. Ворожіння на священній книзі

Той, що ворожить, ставить питання. Бере Біблію і, не розкриваючи її, загадує навмання номери сторінки і строчок. Потім відкриває цю сторінку, знаходить потрібну строчку і читає відповідь на своє питання.

6. Ворожіння з дзеркалами

Це ворожіння можуть випробувати тільки дуже сміливі дівчата. Ставиться два дзеркала: одне перед собою, а інше за собою і свічки справа і зліва від себе. Дзеркала повинні бути паралелі один одному, тоді утворюється як би нескінченний «коридор». Там-то і повинен з’явитися суджений, який дивитиметься через плече дівчини. Якщо видіння появиться, треба його уважно розглянути, а потім сказати «цур, мене», але у жодному випадку не озиратися.

7. Запрошення на вечерю

Дівчина накриває стіл для судженого, ставить два прилади, хліб, сіль і ложки (вилки і ножі класти не можна). Біля півночі дівчина сідає за стіл і говорить: «Суджений, ряджений, приходь до мене вечеряти». І як тільки проб’є північ, появляється жених в тому самому наряді, в якому він повинен бути при одруженні. Після того, як дівчина розгляне судженого, вона обов’язково повинна сказати «цур, мене» і бачення зникне.

8. Ворожіння на снах

Вважається, що сни на Святках віщі, особливо на Новий рік. Сни прагнуть запам’ятати, а потім розгадують їх за допомогою «Сонника». Так, ведмідь сниться до заміжжя, змія провіщає таємного ворога, а собака сниться до зустрічі з другом.

9. Ворожіння з гребенем

Перед сном дівчина кладе під голову гребінь і говорить: «Суджений, ряджений, причеши мені голову». Хто присниться дівчині, і хто її причеше, той і жених.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top